Consortium scientifico-éducatif international Lucien Febvre

Звернення проф. Ігоря Срібняка, керівника Науково-дослідного центру орієнталістики імені О.Пріцака НаУКМА

Багатовікова історія ромського народу, представники якого з діда-прадіда проживали в Україні, вважаючи цю землю своєю Батьківщиною, ніколи не була простою чи безхмарною. У ХХ ст. вона набула виразно трагічного звучання (сталінські репресії, голодомор, масові вбивства ромів нацистами), і лише після здобуття Україною суверенного державного статусу виникли умови, які дозволили активізувати процес розбудови громадського та національно-культурного життя ромів на основі відродження їх вікових традицій.

У зв’язку з цим існує нагальна потреба невідкладного вирішення цілого комплексу проблем, пов’язаних зі створенням нормальних умов існування для ромів. Важливим є й задоволення культурних потреб ромів у місцях їх компактного проживання в Україні, а також залучення представників ромського народу до суспільно-політичного та економічного життя країни. Одним зі шляхів вирішення згадуваних проблем є створення рівних умов у здобуття вищої освіти ромами у вищих навчальних закладах України.

Слід відзначити, що на сьогоднішній день ґрунтовне та всеосяжне вивчення історії та культури ромського народу потерпає від відсутності належної системи, достатньої кількості висококваліфікованих дослідників і фахівців як у наукових інституціях НАН України, так і у вітчизняних університетських осередках. Матеріальна культура ромів, їх традиції та звичаї, ромська мова (у т.ч. її діалекти) мають опинитись у центрі уваги дослідників, а також цілих колективів академічних та наукових установ, що уможливило би проведення комплексних наукових досліджень різних епох історії ромського народу, специфіки його взаємостосунків як з титульними націями, а також іншими народами, які проживали на території України. Необхідною її умовою є встановлення наукових контактів і розгортання співпраці з профільними науковими центрами Європи, з вітчизняними та закордонними архівними, бібліотечними і музейними закладами.

Реалізація «Ромських студій» в НаУКМА передбачає розробку та апробацію (шляхом викладів авторських курсів, майстер-класів, наукових студій, а в перспективі – й видання навчально-дидактичної літератури). Після впровадження цієї програми до навчального процесу зацікавлених у цьому університетах та додаткової її апробації – можна би було говорити про доцільність інтеграції «Ромських студій» до магістерських програм, випускникам яких могли би вручатись окремі сертифікати з переліком прослуханих курсів з ромської проблематики.

Важливим є й те, що створення та розвиток відповідного наукового напряму у вітчизняній науці та системі вищої школи дозволить активізувати підготовку нового покоління фахівців (соціологів, культурологів, мовознавців), здатних працювати в непростих умовах нинішньої соціально-економічної ситуації в країні, піклуючись про інтереси ромської громади в Україні. Урахування потреб ромів позитивно вплине на трансформаційні процеси в країні, дозволить актуалізувати ідею формування громадянського суспільства в Україні та створить додаткові можливості для збільшення впливу ромської інтелігенції на просування нашої країни шляхом демократичних реформ.