Центр ім. О.Пріцака
Публікації
Конкурс на кращій переклад поезій Раїси Набаранчук |
Четвер, 26 вересня 2013, 19:44 |
В рамках програми “Ромські студії” оголошується конкурс на кращій переклад на англійську мову поезій сучасної ромської поетеси Раїси Набаранчук. Оцінювання перекладів здійснюватимуть викладачі кафедри англійської мови та перекладу факультету сходознавства Київського національного лінгвістичного університету. Кращі переклади будуть розміщені на сайті Науково-дослідного центру орієнталістики імені Омеляна Пріцака та опубліковані в одній зі збірок «Ромських студій», переможці конкурсу – відзначені пам’ятними призами. Останній термін подання перекладів 15 жовтня 2013 р. Переклади надсилати на лектрону адресу romani_studies[at]ukr.net, подавши при цьому коротку інформацію про себе (П.І.Б., місце навчання / роботи, мобільний телефон).
№ 1 Азбука Азбука в руках твоих. Буквы там в строю стоят. А - вверху, Я - внизу. А ну-ка вместе их сложи! Это сделать нелегко, Но сам себе ты докажи! Если всё как надо сложишь, Слова правильно прочтёшь. Что к чему всё сам поймёшь. Если хочешь умным быть, Надо труд всегда любить! № 2 Мої вірші Пишу я інколи вірші, Боже, як тяжко мені! Тону слів переглядаю, Потрібну літеру шукаю. Літера до літери шикуються в рядок, Наче гаптую собі килимок. Літера у слово, слово до словечка, Наче в’ється стежка! Знову все перечитаю. Знову все переробляю. Шукаю і рифмую, І плачу і сумую. І знову я працюю, Шукаю і рифмую. Працюю і радію... Гарний виходить віршик ! Пишу я інколи вірші, Для серця, для душі. І вірю, і надіюсь, Що зможу, що зумію! № 3 Белая березка Белая березка у реки стоит. Белая березка у реки грустит. Отчего кручина? Почему печаль? Почему березку эту Никому не жаль? Как она сюда попала? Почему грустна? Почему, как сирота, У воды стоит одна? Может быть не любо место? Аль не чистая вода? Через этую березу Растревожена душа! Ты ведь, белая береза, И красива и стройна. Белы ветки – твои руки, А в них листья-кружева! Ты ведь, белая береза, Символ девичьей красы! Ты ведь, белая береза, Словно лебедь у воды! Ветер ветками играет. Ветер бересту срывает, А она не замечает! Тихо к долу наклоняясь, Стоит белой красотой, Молчаливой сиротой! К лесу хочется березке, Где прохлада, тень, трава! К лесу хочется березке, где такие как она! |