|
Вручаючи читачеві цю книгу, слід зауважити, що «таборовий» вектор наукових досліджень автора цієї книги був визначений у першій половині 90-х рр. минулого століття, коли після навчання в аспірантурі Київського університету ім. Т.Г.Шевченка його було запрошено на студії до Українського Вільного Університету (1994 р.). Затвердження темою досліджень історії функціонування українських таборових громад в Німеччині та Австро-Угорщині в часі Першої світової війни, разом із заглибленням у обставини перебування інтернованої Армії УНР у Польщі – визначило подальший дослідницький інтерес автора на найближчі чверть століття. У цьому зв’язку слід з вдячністю згадати ректора УВУ проф. д-ра Мирослава Лабуньку, який власне став для автора «архітектором» цього дослідницького напряму, а також гурт студентів УВУ (Ігоря і Мирославу Андрущенків, Юрія Пелешенка, Ігоря Набитовича, Сергія Квіта, Олега Багана, Марину Палієнко та ін.).
Появі цієї книги передувала тривала дослідницька робота автора в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), який розпоряджає колосальною за своїм обсягом збіркою архівних документів з історії українських таборових громад 1915-1925 рр. Жоден інший архів не диспонує навіть малою частиною таких історичних скарбів з історії зарубіжного українства, яка зараз представлена в цьому першому і єдиному за своїм значенням архівосховищі України. Але наголошуючи на цій обставині варто відзначити й те, співробітників згадуваного архіву відрізняє уважне та приязне ставлення до кожного з дослідників, які з’являються в його стінах, чим великою мірою слід завдячувати його директорові – Наталії Василівні Маковській.
Важливе значення для автора мали наукові контакти з польськими колегами з Університету Миколая Коперніка, і зокрема з проф. д-ром Збіґневом Карпусем, який виступив співорганізатором міжнародної наукової конференції «Tuchola. Obozy jeńców i internowanych 1914-1924» (1999 р., м. Тухоля). Він одним з перших звернувся до вивчення цієї наукової проблеми, дослідивши у 1996 р. документи ЦДАВО України, а у подальшому кількаразове запрошував автора до участі в роботі польських наукових конференцій з його «таборовими» сюжетами, а також уможливив для автора стажування та викладання на кафедрі міжнародних відносин згадуваного університету (осінь-зима 2002-2003 рр.).
Насамкінець слід згадати про науковців, яким цілком по праву належиться авторство цієї книги – проф. д-ра Омеляна Вішку і соціолога Андрія Купцова, з якими у різний час пощастило працювати автору. Їх архівні розшуки з даної проблеми в архівах Польщі та України дали обширний фактологічний матеріал, який був використаний автором та апробований у кількох спільних публікаціях. Взагалі – їх ретельність у роботі з архівними документами, зразковість їх опрацювання, наукова добросовісність, увага до кожної, навіть найдрібнішої деталі – витворили надійну основу для цілісної реконструкції історії цього табору, в чомусь – сумної і навіть трагічної, але здебільшого – оптимістичної та життєстверджуючої.
І зовсім коротко про сам міжнародний науково-освітній видавничий проект «Енциклопедія полону». Він не матиме притаманних власне енциклопедичним виданням рис, а являтиме собою сукупність ґрунтовних наукових нарисів про окремі табори полонених та інтернованих українців у Європі, написаних на основі залучення максимального кола архівних джерел, відповідно опрацьованих та перехресно перевірених. Але його енциклопедичність полягатиме у спробі відтворити всі прояви життєдіяльності українських таборових громад з метою цілісної реконструкції таборового простору полонених та інтернованих вояків-українців в Європі.
Автор |
